Інтернет-журнал "ДРУКАРСТВО" запрошує до співпраці видавництва, поліграфічні підприємства, організаторів галузевих виставок, а також інші компанії, діяльність яких пов'язана з поліграфією та видавничою справою.


вівторок, 27 жовтня 2015 р.

"Місія високого слова " - історія книги від рукопису до друку.

Стасів, о. Климентій Василь, ЧСВВ., МІСІЯ ВИСОКОГО СЛОВА: Василіянське книговидання : минуле, сучасне і майбутнє. – Жовква : Місіонер, 2015. – 464+8 с.
 
Ця книга вийшла у 2015 році і має цінне значення в царині Василіянського книговидання та носить культурне і духовне значення.
У книзі йдеться про те, що книговидання бере початок від монаха Нестора Літописця, який передає книгу іншим монахам, а ті - отцям василіянам, які спочатку творять рукописні книги: Пересопницьке Євангеліє, Підгорецький Синопсис, Помяник. Як також згадується, що Степан Дропан у 1460 році подарував монастиреві свою друкарню і навіть був засновником монастиря Онуфрія у Львові.
Але спочатку хочу звернути увагу на інше: креативний дизайн книги. Вже розпочинаючи з обкладинки, читача повинна зацікавити ілюстрація трьох монахів, які тримають в руках релігійні атрибути, кожен з яких за задумом автора має головне значення в історії книговидання.
Важливе значення має мистецьке оформлення та професійне наповнення сторінок, що свідчить про високу майстерність і знавця книгодрукування отця Климентія Стасіва.
Отже, за дослідженнями автора, рукописна спадщина України бере початок від заснування християнства на українських землях, що розпочиналась при Софіївському Соборі і заснована Ярославом Мудрим.
Далі подібними центрами були міста Галич, Львів, Дрогобич, Стрий, Києво-Печерська Лавра, тощо.


Шедевром є книга "Повість времяних літ" Нестора Літописця. Проте, колись, головним чином книги переписували монахи, які наслідували апостолів, що записали Євангеліє. У створенні рукописних книг брали участь й монахи Василіянського Чину у монастирі Св.Онуфрія у Львові, Києво-Печерській Лаврі, Унівській, Почаївській та багатьох інших Лаврах.
З другої половини 17-18 ст., книги переписані від руки стало витісняти книгодрукування, яке спочатку пропагувалось слов’янською мовою, якою рівно апостоли Кирило і Методій написали алфавіт. Згодом отці Василіяни поширювали та оберігали українську мову, як в Почаївській Лаврі , так у Жовківській друкарні.
Гортаючи сторінки книги, заглиблюємось в історію першої друкарні у Львові отців Василіян, життя Івана Федорова, в інших розділах читаємо історичні анти факти Віленської, Супрасльської, Унівської, Почаївської друкарні, їх становлення та розквіт, а також ґрунтовна розповідь про видавництво «Місіонер».
Особливо вражає співпраця Митрополита Андрея Шептицького із видавництвом «Місіонер» та ініціатива заснування Жовківської друкарні, а також видавництво книг у підпіллі протягом 1940-1990 років.
Ґрунтовно опрацьована бібліографія, що має більше як 200 покажчиків та список василіанських видань за період 1896-1936 років має особливе наукове значення.
Більш, як кілька сотень кольорових світлин та архівних документів, підкреслюють вагомість видання, а також несуть правдивий історичний екскурс та мають духовний та культурний характер.
Наприклад, коли йдеться про друкарню Василіянського Чину в Почаївській Лаврі, що тільки за період 1731-1800 роки надрукувала 355 видань, розуміємо, що саме в тій друкарні виходила основна маса книжок українською мовою, але, на жаль, сьогоднішнє видавництво Лаври далеке від українського ідеалу, тому що тут друкуються книги на чужинській російській мові.
Від самого початку задуму книговидання, люди цінували книгу, як найдорожчий скарб, адже в ній залишало свої зернятка слово. Книгу тримали в руках найавторитетніші мудреці. Сьогодні на книгу не тільки бракне часу молодим людям, вони її не хочуть читати. Чому? Нема культури поціновування книги, ніхто не вчить культури читання. Але вона вартує найбільшої уваги протягом життя кожної людини. Адже жодне комп’ютерне читання не замінить книги, її ілюстрації та аромату, архівних документів та зарисовок автора. І саме це очевидно мав на увазі автор книги о.Климентій Стасів.
Зрештою, декілька слів про автора.
о.Климентій Стасів – високоосвічений і високодуховний священик, ЧСВВ, що пропагує високоякісний та екологічно чистий культурний продукт. Більше того, чистота української мови та, зокрема, слова, науковий підхід до книгодрукування і найякісніший друк говорять про достойне визнання автора серед книгодрукувачів України.



Моя Жовківщина

Немає коментарів:

Дописати коментар